Залишитись або мігрувати: чи ефективний механізм державного регулювання?
За даними статистики 2020, 25 % трудових мігрантів не планують повертатися на Батьківщину, причому частка орієнтованих на постійне проживання поза Україною жінок-мігранток сягає майже третини. Перетворення значного сегменту тимчасової трудової міграції на стаціонарну є найбільш загрозливим її наслідком для демографічного розвитку. Інна Хоменко розмірковує які методи можна застосувати для регулювання міграції і збереження власних трудових ресурсів
Відповідно до Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», трудова міграція – це переміщення громадян України, пов’язане з перетинанням державного кордону, з метою здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування.
Світова міграція: за даними ООН, оцінна кількість міжнародних мігрантів у всьому світі збільшилось за дев’ятнадцять років у період з 2000 по 2019 рік, досягнувши 272 мільйонів у 2019 році. У 2000 році цей показник становив 173 млн., у 2005 – 191 млн., у 2010 – 220 млн., у 2015 – 248 млн.
У період з 2000 по 2019 рік число міжнародних мігрантів збільшилось у середньому на 2,3%. Темпи зростання впали до 2,2% в період 2015-2019 років у порівнянні з 2,4% в період з 2010 по 2015 рік. Не зважаючи на збільшення абсолютних цифр, частка міжнародних мігрантів по відношенню до населення світу залишалася відносно стабільною в період з 1970 по 2015 рік. У 2019 р. – приблизно від 2,2 до 3,5%.
Україна – лідер за корупцією, за кількістю мільярдерів. За даними дослідження міжнародної консалтингової компанії Wealth-X Україна в 2019 році увійшла у Топ10 країн з найбільш швидко зростаючою кількістю мільйонерів (власників активів від 1 до 30 мільйонів доларів). Так у Львівській області за підсумками кампанії декларування доходів офіційна кількість таких осіб зросла у 1,3 рази (з 176 у 2017 р. до 231 осіб у 2018 р.).
Україна – це держава з неймовірно низькою ціною людської праці: рівень середньомісячної мінімальної заробітної плати (основного соціального стандарту) – на відміну від країн – реципієнтів основної маси українських мігрантів Польщі (503 євро), Португалії (677 євро), Іспанії (858 євро), Великої Британії (1401 євро), Німеччини (1498 євро) – відстає у рази (в 2018 році становив 110,00 євро) а в (2020 196,07 євро).
Міграція – це переміщення населення в межах певної території або за її межі. Міграція постійно відбувається на території нашої планети. Зазвичай вона є добровільною. Однак, переважно люди вирішують змінити місце постійного чи тимчасового проживання не у зв’язку з різкими змінами власних бажань, а через негідний рівень життя на рідній території. Населення країн Близького Сходу останні роки активно іммігрує до Європи. Проте, мотив імміграції пов’язаний із значними військовими конфліктами на територіях даних держав. Також значний вплив на міграцію завдають політичні фактори. Наприклад, у зв’язку з Brexit, Велика Британія зіштовхнулася з явищем, коли на полицях супермаркетів відсутні товари, а на АЗС – бензин. До чого ж тут Brexit? – спитаєте ви. Окрім пандемії COVID-19, яка внесла корективи до проведення екзаменів з правил дорожнього руху та безпосередньо видачі водійських посвідчень, безліч водіїв через Brexit були змушені покинути королівство. Як наслідок, Британія отримала нестачу водіїв, а значить – логістичні проблеми.
В нашій рідній Україні все ж, насправді, не так сумно, однак за високими заробітними платами безліч українців іммігрують як тимчасово, так і назавжди до сусідніх європейських країн. Заробітчани пересилають на батьківщину кошти в досить серйозних розмірах. Зокрема відомо за даними Держкомстату, що вже не менш як 5 років обсяги переказів українських заробітчан значно переважають над обсягами прямих іноземних інвестицій.
Та, нажаль, не всі наші співвітчизники розуміють, що в сусідніх державах вища заробітна плата переважно лише за тяжку фізичну працю. Зарплата висококваліфікованих спеціалістів в Україні лиш частково поступається винагороді за подібні послуги в сусідніх державах. З цього можна зробити висновки, що українцям варто краще працювати над своїми компетенціями, а не прагнути «швидких» грошей за кордоном.
Тим не менш, в заробітках українців за кордоном є і позитивне явище. Іноді так буває, що українські заробітчани привозять чесно зароблені в сусідній державі гроші та витрачають їх на реалізацію власної справи, зокрема стартапів, підмітивши в Європі певні цікаві ідеї.
У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів становить 2,5-3 млн. Деякі дослідники вважають, що така велика кількість людей мігрувала внаслідок пандемії. У 2020 році, за даними голови Національного банку України, було близько 3 млн трудових мігрантів. Протягом року в країну повернулися 400-500 тисяч осіб, але переважно через пандемію коронавірусу.
Дослідження громадської думки щодо трудових мігрантів показує, що 95% трудових мігрантів у всіх регіонах країни чітко і позитивно ставляться до результатів своєї поїздки за кордон. Найважливішими наслідками міжнародної міграції є забезпечення певного рівня матеріального добробуту та запобігання бідності людей під час затяжних соціальних криз, знижуючи тим самим соціальну напругу в суспільстві.
Українці, що працюють за кордоном, збільшують обсяги грошових переказів на батьківщину. У січні-вересні 2021 року трудові мігранти відправили на 19,2% більше ніж за 9 місяців минулого року. Про це свідчать дані НБУ.
За даними обстеження Держслужби статистики 2020 р., 25 % трудових мігрантів не планують повертатися на Батьківщину, причому частка орієнтованих на постійне проживання поза Україною жінок-мігранток сягає майже третини. Перетворення значного сегменту тимчасової трудової міграції на стаціонарну є найбільш загрозливим її наслідком для демографічного розвитку. Як тільки в Україні відбудуться позитивні зміни, то більша частина мігрантів повернеться додому, адже майже кожного чекає родина.
– Я не можу отримувати нормальну зарплату, соціальний пакет, тому і їду на заробітки до Польщі – відповідає Андрій. Рядом зітхає дружина. Їх сину зараз три роки. Чоловік на заробітках вже понад рік і вони бачилися за цей період лише раз – на Новий рік та День народження сина. “Складно жити на відстані, коли ти не бачиш, не можеш доторкнутися. А ще, коли син у тебе запитує «Мамо, а де тато?». А ти опустивши очі даєш відповідь –«він працює на благо нашої родини, але дуже скоро повернеться». А от коли це настане і сама не знаєш”, – каже жінка. «Заробітки – це ніби безкінечне життя у потязі. А хочеться проводити час із родиною. Посидіти ввечері разом, вдихаючи аромат свіжоспеченого штруделя із яблуками …» – підбив підсумки Андрій.
«Заробила грошей, мала можливість подорожувати, відвідати кращі музеї та театри Європи» – каже Наталія про свій досвід трудової міграції і щасливо посміхається.
У липні 2017 року Кабінетом Міністрів затверджено Стратегію державної міграційної політики України до 2025 року. Серед головних цілей стратегії є повернення українських мігрантів до України, шляхом створення необхідних для цього умов.
В стратегії розглядається можливість запровадження державної підтримки через систему кредитування осіб бажаючих почати власну справу, податкові пільги, а також підтримку дітей реімігрантів в отриманні освітніх послуг.
До 1 грудня 2021 року має бути встановлений план заходів з реалізації стратегії з 2022 по 2025 рік.
Для того, щоб стримати «відтік мізків», необхідно постійно заохочувати потенційних стартаперів, аби ті прагнули залишитися в Україні та створювати саме тут. Заслуговує на повагу рішення Президента нашої держави щодо заснування стипендій для найкращих учасників ЗНО, премії переможцям учнівських олімпіад і гранти навчання за кордоном. Адже в юному віці далеко не всі учні розуміють необхідність здобувати нові знання та компетенції; їм потрібна мотивація і, в даному випадку, грошове нагородження є найкращим заохоченням. Будемо сподіватися, що завдяки подібним рішенням в довгостроковій перспективі ми матимемо максимальний відсоток високоосвіченого населення, яке матиме не тільки свідоцтво про закінчення вишу, а ще й справжні здобуті знання та навички. Засновник і глава Tesla Inc. та SpaceX Ілон Маск пообіцяв виплатити приз в розмірі 100 млн. дол. за винахід кращої технології уловлювання вуглецю. То чому б з видатків державного бюджету не виділити певні суми на подібні премії та призи для, наприклад, стартаперів? В разі скорочення кількості депутатів в парламенті буде щомісячно зекономлена значна кількість грошей, які можна виділити на заохочення. Як наслідок ми отримаємо ще більшу кількість нових українських розробок та стартапів, які неодмінно будуть приваблювати інвесторів з усього світу
Сумнівним заохоченням є ідея Уряду стосовно надання безвідсоткового кредиту на відкриття власної справи заробітчанам, які повертаються в Україну з-за кордону. На перший погляд ідея є непоганою, однак українці остерігаються кредитів в зв’язку з нестабільністю в банківсько-кредитній системі. Коментарі деяких заробітчан свідчать про те, що вони хотіли б відкрити власну справу в Україні, але присутній страх ведення господарської діяльності на рідній території через складну процедуру ліквідації підприємства в разі певної невдачі. До побоювань потенційних підприємців-стартаперів також входять такі нюанси як можливі постійні перевірки з метою вимагання хабарів за вигадані порушення. З цього можна зробити висновок, що Уряду перш за все потрібно опиратися на покращення банківської та страхової сфер, а також на протистояння корупції.
Дослідивши повну статистику по внутрішній і міждержавній міграції за 2002-2020 роки на основі даних Держкомстату можна зробити певні висновки:
- незважаючи на чутки, ми щороку маємо міграційний приріст (свідчить про те, що низький відсоток заробітчан наважуються назавжди лишити Україну);
- всередині України населення активно мігрує до великих міст, таких як Київ, Харків, Одесса та Львів.
- переважно іммігрувати до інших держав наважується населення віком 20-24 роки (саме той вік, коли люди найчастіше починають влаштовуватись на роботу).Які ж методи можна застосувати для регулювання міграції і збереження власних трудових ресурсів?По-перше, якщо не хватає власного досвіду, як зацікавити робітників, то можна запозичити досвід сусідніх країн – якщо не цікавить своїх, то можливо зацікавить інших. Звісно, поки що не відомо, які саме країни можуть запозичити трудові ресурси для України.По-друге, зменшити податки, адже це є тягарем як для звичайних робітників так і для підприємств та малих бізнесів.По-третє, потрібно на повну застосовувати внутрішній потенціал.Тобто більше цікавих вакансій, допомога із житлом, також перша допомога для відкриття бізнесу, є безліч ідей, але потрібно тільки діяти та повертати українців на рідну землю.Також країна може створювати певні умови для виготовлення товарів та послуг від чого зросте економіка країни. Дані види діяльності потрібно поновити або перезапустити.
Паралельно із цим можливо забезпечити додаткові пільги для вітчизняного роботодавця за створення робочих місць.
В-першу чергу потрібно дбати не тільки про бізнес, а й про працівників. Отже, найближчим часом потрібно змінити умови залучення ресурсів на ринку іпотечного кредитування та зменшити податкові ставки.
Якщо робітники, які мігрували за кордон і збираються там залишатися, то їх зацікавила не тільки заробітна плата. Але й рівень розвитку інфраструктури, які спільно створені державою та громадянами.
Тож саме час замислитися над усіма цими факторами – це не лише сприятливі умови, а і медичне забезпечення на гідному рівні, і розвиток інфраструктури, і гідне соціальне забезпечення, й ефективний перерозподіл наявних ресурсів.
Є над чим працювати, ще не все втрачено, але потрібно діяти.